пам’ятка  для  батьків

Батьківські права та обов’язки в Україні носять конституційний характер.

Закон   України  “Про  охорону  дитинства”   від  26  квітня 2001 року визначив охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний    пріоритет  і  з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановив освітні засади державної   політики   у   цій   сфері.

В статті 11 цього Закону сказано, що

сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини і несе   відповідальність  за  створення  належних   для   цього   умов.

Стаття 12 визначає права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.

В статті 51 Конституції України сказано, що

батьки   зобов’язані   утримувати   дітей   до   їх   повноліття.

Десять  заповідей  батькам.

1. Не навчайте того, з чим ви самі необізнані.

Для виховання дитини треба знати її вікові та індивідуальні особливості.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей.
3. Довіряйте дитині. Залишайте  за  нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє  вмінням їх самостійно   виправляти
4. Не  ставтесь  до дитини зневажливо. Дитина повинна   бути   впевнена   в   своїх   силах.
5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість – ознака слабкості,   показ   Вашої   невпевненості   в   собі.
6. Будьте послідовними в своїх вимогах, але пам’ятайте, твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7. Потурбуйтесь про те аби Ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі: Дозволяйте їй відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай   вона   вчиться   розпоряджатися   собою.
8. Виключить із своєї практики вислів: “Роби, якщо я наказав!” Замініть цю форму вимоги на іншу: “Зроби, тому що не зробити цього не можна, це принесе тобі користь” Дитина має звикнути до того, що діяти треба не за наказом, а тому, що це доцільно,   потрібно   для   когось.
9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим Ви незадоволені, а й про те, що Вас радує.

Не порівнюйте її з сусідською дитиною, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе Вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.

10.  Ніколи не кажіть, що Вам ніколи виховувати свою дитину. Це означає сказати: “Мені ніколи її любити”.

Зміст виховання, відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї  найповніше визначає стаття 59 Закону України “Про освіту”, в якій сказано:

1. Виховання   в   сім'ї   є   першоосновою   розвитку   дитини    як   особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність  за ви­ховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

• постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створю­вати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
• поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доб­роти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
• виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
• сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
• виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у вико­нанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї

Стаття 60. Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

• вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей;
• обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування  закладів  освіти;
• звертатись до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей
• захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

Відмовитись  від  своїх прав та обов’язків батьки  не  можуть,  вони  можуть  втратити  їх  в судовому   порядку.

Виховання дітей у сім’ї  з обов’язковим піклуванням батьків про їх здоров’я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання і підготовку до праці, а також визначення прав і обов’язків батьків та дітей, викладені в Кодексі про шлюб та сім’ю України.

Цей Кодекс встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті та майнові відносини, які виникають в сім’ї між подружжям, між батьками та дітьми.

В статті 58 Кодексу сказано про взаємність обов’язків батьків та дітей, зокрема про те, що

батьки і діти зобов’язані подавати взаємну підтримку  і  матеріальну  допомогу  один  одному.

Право на виховання дітей є передумовою здійснення   обов’язків   по   вихованню.

Стаття 59 Кодексу про шлюб та сім’ю України проголошує, що 

Батько та мати мають рівні права та обов’язки щодо   своїх   дітей.

Батьки користуються рівними правами та несуть рівні обов’язки щодо своїх дітей і у випадках, коли шлюб між ними розірвано.

Стаття 60 Кодексу про шлюб та сім’ю України  покладає на батьків обов’язки по захисту прав і законних інтересів неповнолітніх дітей, при цьому вони діють без особливих на те повноважень.

Ми виховуємо своїх дітей способом власного життя, системою власних цінностей, виховуємо своєю присутністю, виразом обличчя, звичками, тоном спілкування з людьми, обстановкою у квартирі, ставленням до праці та дозвілля.   Тож давайте вчитись виховувати наших дітей.